Останній тиждень перед Воскресінням – час, коли ми пригадуємо найважчі муки у житті Спасителя, дорогу, яка привела Його на Голгофу. Пропонуємо Вам разом із нами зупинитись на декілька хвилин, щоб пригадати, наскільки жертовною є Божа Любов.
Хресна Дорога в Колізеї під головуванням Святішого Отця Франциска.
Роздуми та молитви учнів римського ліцею Піло Альбертеллі, під керівництвом викладача релігії Андреа Монда.
На Ісуса поклали хрест
З Євангелія від Марка 8, 34-35
І, покликавши народ разом зі своїми учнями, Ісус сказав їм: «Якщо хтось хоче йти за мною, нехай зречеться себе самого, візьме хрест свій і йде слідом за мною. Бо хто хоче спасти своє життя, погубить його; а хто погубить своє життя заради мене та Євангелія, спасе його».
Роздум
Бачу Тебе, Ісусе, з терновим вінцем, коли Ти береш свій хрест. Ти приймаєш його так, як завжди приймав усе й усіх. На Тебе кладуть дерево, важке, грубе, але ти не чиниш опору, не позбуваєшся цього несправедливого й ганебного знаряддя тортур. Ти береш його на себе і вирушаєш із ним на раменах. Як часто отримані обов’язки викликали у мені гнів та невдоволення, здаючись складними для мене і неслушними. Ти ж реагуєш інакше. Лише на кілька років старший за мене – у наші часи Тебе вважали б іще зовсім молодим – Ти слухняно й серйозно ставишся до всього, що пропонує Тобі життя, використовуючи кожну нагоду, щоб сягати суті речей і завжди видобувати з них щось більше, ніж здається, – прихований і гідний подиву сенс. Завдяки Тобі усвідомлюю: це – хрест спасіння та визволення, хрест підтримки у спотиканні, легке ярмо, тягар, який не обтяжує.
Ганебна смерть Сина Божого – смерть як грішника чи злочинця – зароджує благодать спізнати одкровення: у муках – воскресіння, у стражданні – Твою славу, у відчаї – Твоє спасіння. Той самий хрест, символ людського приниження та скорботи, тепер перетворюється, завдяки благодаті Твоєї жертви, на обітницю: з кожної смерті воскресне життя, і в кожній темряві засяє світло. І можна вигукнути: «Слався, о хресте, єдина надіє!»
Молитва
Прошу Тебе, Господи, вчини, щоб у світлі Хреста, символі нашої віри, ми вміли приймати власні страждання і, осяяні Твоєю любов’ю, обіймати свої хрести, прославлені Твоєю смертю та воскресінням. Даруй нам благодать так дивитися на життєві події, щоб помічати в них Твою любов до нас.
Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться ім’я Твоє, нехай прийде царство Твоє, нехай буде воля Твоя як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим, і не введи нас у спокусу, але визволи від лукавого.
